Хвороба і здоров’я представляють собою дві основні форми життєвого процесу. Стан здоров’я і хвороби можуть багато разів переходити один в одного протягом індивідуального життя тварини або людини. Ще Аристотель вважав здоров’я і хворобу двома якісно відмінними категоріями.

Для розуміння сутності хвороби важливо визначити, що таке нормальне, здорове життя (норма або здоров’я), за межами якої виникає хвороба. У практичній медицині дуже часто користуються виразами “нормальна температура”, “нормальна електрокардіограма”, “нормальний ріст і маса (вага)”, “нормальний склад крові” і т. д. У даному випадку мається на увазі норма як середнє з даних вимірювань у великого числа здорових людей (статистична норма). Часто вказуються при цьому межі можливих коливань.

Однак норма не тільки і не просто середня арифметична з ряду вимірювань. Під нормою або здоров’ям розуміють таку форму життєдіяльності організму людини і тварини, яка забезпечує йому найбільш досконалу, оптимальну діяльність і адекватні умови існування в середовищі. Наприклад, в умовах зниженого парціального тиску кисню на гірських висотах нормальним слід вважати збільшена кількість еритроцитів у крові проти такого на рівні моря.

Хвороба – це життя пошкодженого організму за участю процесів компенсації порушених функцій. Хвороба знижує працездатність людини. Вона є для організму якісно новим процесом. Можливими наслідками хвороби є одужання або смерть.

Дати визначене поняття “хвороба” настільки ж важко, наскільки легко знайти недоліки серед будь-яких спроб висловити це визначення коротко і всеосяжно. Не випадково Ф. Енгельс вважав, що визначення не мають взагалі великого значення для науки і закликав до вивчення суті визначного  предмета.

Категорії медицина і здоров’я